ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА МОЖЕ БУТИ КОРИСНА ВСТУПНИКАМ ДО АСПІРАНТУРИ ТА АСПІРАНТАМ

Академічна відпустка – перерва у навчанні здобувача вищої освіти у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо).

Академічна мобільність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти  (науковій установі) на території України чи поза її межами.

Академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти, спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання, досягнення заявлених у програмі результатів навчання.

Апеляційна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для розгляду апеляцій вступників.

Апеляція (лат. appellatio – звернення) – оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції перед вищою. Також у значенні звернення на перегляд екзаменаційної оцінки (кількості балів), отриманої на вступному випробуванні у закладі вищої освіти.

Асистент – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії.

Аспірантура – спеціалізований підрозділ закладу вищої освіти або науково-дослідної установи по підготовці викладацьких і наукових кадрів високої кваліфікації – кандидатів наук.

Аспірантура – форма підвищення кваліфікації осіб з метою підготовки їх до здобуття наукового ступеня «кандидат наук».

Атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Викладач – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Викладач – одна з основних посад педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи із ступенем магістра за відповідною спеціальністю.

Викладач-стажист – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Вступне випробування – перевірка рівня знань, умінь та навичок особи з конкурсного предмета, з навчальної дисципліни за програмою закладу вищої освіти, рівня здібностей до певного виду діяльності, що проводиться з метою оцінювання зазначеного рівня для конкурсного відбору до закладу вищої освіти у формі зовнішнього незалежного оцінювання, вступного іспиту, співбесіди з конкурсного предмета (предметів), творчого конкурсу, фахового випробування, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень тощо.

Вступний екзамен (заст.) – загальна перевірка знань, умінь та навичок вступника з певної навчальної дисципліни, що проводиться у письмовій формі.

Вступний іспит – форма вступного випробування, яка передбачає перевірку рівня знань, умінь та навичок вступника з конкурсного предмета.

Вступник – особа, яка під час поточної вступної кампанії подала до закладу освіти заяву про допуск до участі у конкурсі або про допуск до вступних випробувань.

Вчена рада – це колегіальний орган управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти.

Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

Доктор наук – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях. Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Докторант – особа, зарахована або прикріплена до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.

Докторантура – спеціалізований підрозділ закладу вищої освіти або науково-дослідної установи по підготовці викладацьких і наукових кадрів високої кваліфікації – докторів наук.

Докторантура – форма підвищення кваліфікації осіб з метою підготовки їх до здобуття наукового ступеня доктора наук.

Дослідницький університет (застаріле) – статус, наданий на конкурсних засадах Кабінетом Міністрів України строком на сім років Національному вищому навчальному закладу, що забезпечує проривний розвиток держави в певних галузях знань за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, сприяє її інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, має визнані наукові здобутки.

Доцент – вчене звання, що присвоюється вченою радою закладу вищої освіти (вченою радою структурного підрозділу) особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доцент – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – автоматизована система збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг з метою забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Завідувач кафедри – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, керівник кафедри, що має науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри, забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів. Обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Одна і та сама особа не може перебувати на посаді більш як два строки.

Здобувач – особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури закладу вищої освіти або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

Здобувач вищої освіти – особа, яка навчається у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

Кафедра – це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п’яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.

Комісія для проведення співбесід – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення співбесід.

Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Конкурсний бал – комплексна оцінка досягнень вступника, до якої входять результати вступних випробувань та інші показники, визначені правилами прийому до закладу вищої освіти; обраховується за алгоритмами, визначеними правилами прийому до закладу вищої освіти.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Ліцензування – процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.

Мова викладання – державна мова. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності заклад вищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

Наглядова рада – орган закладу вищої освіти для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення. Сприяє розв’язанню перспективних завдань розвитку закладу вищої освіти, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу вищої освіти з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу вищої освіти, здійснює громадський контроль за його діяльністю тощо. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом закладу вищої освіти. До складу наглядової ради не можуть входити працівники закладу вищої освіти.

Науковий працівник – це особа, яка за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснює наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

Науково-педагогічний працівник – це особа, яка за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі провадить навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб.

Педагогічний працівник – це особа, яка за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі провадить навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Перепідготовка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку.

Підвищення кваліфікації – підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань.

Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.

Предметна екзаменаційна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення вступних екзаменів.

Презентація дослідницьких пропозицій чи досягнень – форма вступного випробування, що може бути передбачена під час вступу для здобуття освітнього ступеня доктора філософії, яка полягає в заслуховуванні та обговоренні наукового повідомлення вступника.

Приймальна комісія – робочій орган закладу вищої освіти, що утворюється для організації і проведення прийому осіб на навчання до цього закладу вищої освіти. Термін повноважень приймальної комісії становить один рік.

Проректор – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, заступник керівника закладу вищої освіти, діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом.

Професор – вчене звання, що присвоюється вченою радою закладу вищої освіти (вченою радою структурного підрозділу) або вченою (науково-технічною) радою наукової установи особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Професор – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти.

Рівень вищої освіти – градація підготовки фахівців з вищою освітою.

Рівень вищої освіти початковий (короткий цикл) відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.

Рівень вищої освіти перший (бакалаврський) відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

Рівень вищої освіти другий (магістерський) відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.

Рівень вищої освіти третій (освітньо-науковий) відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Рівень вищої освіти науковий відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

Рейтинговий (конкурсний) список вступників – список вступників за черговістю зарахування на навчання за конкурсною пропозицією, що формується відповідно до Умов вступу та Правил прийому до закладу освіти.

Ректор (від лат. rector – правитель, керівник) – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, керівник закладу вищої освіти, відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу. Контракт з керівником закладу вищої освіти укладається на п’ять років. Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки.

Спеціалізація – профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності.

Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка.

Співбесіда – форма вступного випробування у вигляді опитування, яка передбачає оцінювання підготовленості (оцінювання знань, умінь та навичок вступника з конкурсного предмета (предметів)) вступника. За результатами співбесіди приймається протокольне рішення щодо надання вступнику рекомендації до зарахування.

Стажування – набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій. Використовується для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).

Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу закладу вищої освіти і наукової установи для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами.

Старший викладач – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти.

Старший дослідник – вчене звання, що присвоюється вченою радою закладу вищої освіти (вченою радою структурного підрозділу) або вченою (науково-технічною) радою наукової установи особам, які професійно здійснюють наукову або науково-технічну діяльність. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стипендія (лат. stipendium – оклад) – постійна грошова виплата, що надається регулярно (зазвичай щомісяця) учням і студентам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а також аспірантам та докторантам, за умови успішного навчання.

Ступінь вищої освіти – освітньо-професійний, освітній чи науковий ступінь, що здобувається особою у процесі навчання на певному рівні вищої освіти. Ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук.

Факультет – це структурний підрозділ закладу вищої освіти, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (крім факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, вищих навчальних закладів культури та мистецтва).

Якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти.

Якість освітньої діяльності – рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.